Прокоментовано положення чинного Кримінального кодексу України з залученням пояснень, наведених у постановах Пленуму Верховного Суду України. Розкрито поняття, систему, завдання, принципи кримінального права. Розглянуто поняття та ознаки, склад, об'єкт, суб'єкт злочину, правові наслідки визнання особи особливо небезпечним рецидивістом. Викладено умови призначення покарання внаслідок вчинення кількох злочинів, умовно-дострокового звільнення від покарання та заміни покарання на більш м'яке, позбавлення батьківських прав, конфіскації майна тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х884.9(4Укр)02 + С5*332.122 + У9(4Укр)49:х

Рубрики:

Пенітенціарні системи окремих країн

Соціологія

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто поняття, предмет, завдання, історію становлення та розвитку судової психіатрії. Висвітлено правові, процесуальні, організаційні засади судово-психіатричної експертизи. Увагу приділено особливостям судово-психіатричної експертизи обвинувачених, свідків, потерпілих, засуджених. Надано інформацію про хронічні психічні захворювання, симптоми психічних розладів, алкогольні психози, психопатію.

Рассмотрены понятие, предмет, задачи, история становления и развития судебной психатрии. Освещены правовые, процессуальные, организационные основы судебно-психиатрической экспертизы. Уделено внимание особенностям судебно-психиатрической экспертизы обвиняемых, свидетелей, потерпевших, осужденных. Дана информация о хронических психических заболеваниях, симптомах психических расстройств, алкогольных психозах, психопатии.

Досліджено проблеми реформування кримінально-виконавчої системи і становлення її як пенітенціарної системи європейського типу, зокрема місцевий принцип застосування покарання у виді позбавлення волі та створення місцевої в'язничої системи пенітенціарного типу.

Наведено дані перебігу вагітності в 124 жінок, хворих на анемію середнього та тяжкого ступенів у третьому триместрі гестації, з них у 63 вагітних діагностовано хронічний пієлонефрит (ХП). Контрольну групу склали 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Доведено, що наявність ХП у вагітних спричиняє зростання частоти розвитку анемії та неадекватної продукції еритропоетину (ЕПО). Визначено вміст ЕПО в сироватці крові у вагітних з анемією середнього і тяжкого ступенів. На підставі інтерпретації результатів дослідження виявлено, що показники ЕПО у вагітних за того ж ступеня анемії суттєво відрізнялися. На цій основі вперше у разі анемії вагітних запропоновано визначати показник адекватності продукції ЕПО за допомогою номографічної методики. Це надало змогу диференційовано підходити до лікувальної тактики у випадку анемії вагітних. Відзначено позитивний вплив запропонованої терапії на перебіг вагітності і стан плода.

Проаналізовано перебіг вагітності та стан плода в 50 вагітних, хворих на залізодефіцитну анемію середнього та тяжкого ступенів. Контроль склали 25 жінок із фізіологічним перебігом вагітності.

Проаналізовано перебіг вагітності у 50 вагітних, хворих на анемію середнього та тяжкого ступенів в третьому триместрі гестації. Вивчено показники еритроцитів, метаболізму заліза, зміни гемограми, рівень продукції сироваткового еритропоетину. Контрольну групу склали 25 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності. Виявлено, що зміни гемограми та показників метаболізму заліза наростали відповідно до ступеня дефіциту заліза. Показники сироваткового еритропоетину значно відрізнялися у разі того ж ступеня анемії. Зроблено висновок про доцільність вивчення адекватності продукції сироваткового еритропоетину.

Наведено дані перебігу пологів та стану новонароджених у 124 вагітних з анемією, з них 63 - без пієлонефриту та 61 вагітна - з хронічним пієлонефритом. 30 вагітних - з фізіологічним перебігом вагітності. Встановлено, що у вагітних, хворих на залізодефіцитну анемію, застосування феротерапії не завжди є ефективним. У результаті виявлення феномену неадекватної продукції сироваткового еритропоетину у вагітних з анемією, на цій основі вперше запропоновано включення до лікувального комплексу анемії вагітних рекомбінантного еритропоетину (рЕПО). Відмічено вплив застосованого лікування на показники стану новонароджених після застосування традиційного підходу і включення до лікувального комплексу рЕПО.

Встановлено, що наявність хронічного пієлонефриту у вагітних суттєво підвищує ризик розвитку анемії вагітних. Вперше доведено, що за наявності хронічного пієлонефриту у вагітних з анемією вірогідно зростає ризик розвитку неадекватної продукції еритропоетину (ЕПО). Виявлено, що рівень сироваткового ЕПО (сЕПО) у вагітних із хронічним пієлонефритом та анемією, незалежно від ступеня її важкості, може бути достатнім чи недостатнім. Подано дані про те, що наявність анемії вагітних несприятливо впливає на перебіг вагітності та стан плода, а в подальшому новонародженого. Вперше за допомогою номографічної методики інтерпретації адекватності рівня сЕПО проведено розподіл вагітних з анемією, хворих на хронічний пієлонефрит, у третьому триместрі гестації, на групи за адекватністю рівня продукції сЕПО, що дозволяє рекомендувати диференційоване лікування з застосуванням рекомбінантного ЕПО (рЕПО). Доведено, що включення до залізозамісноїтерапії анемії вагітних, хворих на хронічний пієлонефрит із неадекватним рівнем сЕПО, рЕПО, дозволяє суттєво покращити кровотворення, зменшити важкість анемії, покращити перебіг вагітності й її результати.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)022.1В

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-52 + Р412.3-356

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено власний досвід раціоналізаторського підходу до навчання лікарів-інтернів за спеціальністю "Загальна практика-сімейна медицина" з акцентом на практичну діяльність. Установлено, що поєднання наукової орієнтації лікарів-інтернів з практичною лікарською діяльністю за амбулаторно-поліклінічних умов може сприяти підвищенню академічного статусу, особистої зацікавленості та значущості спеціальності "Загальна практика - сімейна медицина".

Представлено особливості проведення семінарських занять з лікарями-інтернами. Відзначено позитивну роль семінарів у стимулюванні інтернів до регулярного вивчення першоджерел, пошуку матеріалів, умінні викладати матеріали, закріпленні одержаних знань, відпрацюванні професійної лексики. Керівники інтернів повинні постійно працювати над формуванням особливого стилю викладання, суттю якого є активізація роботи інтерна, розвиток клінічного мислення, мотивація необхідності оволодіння практичними навиками, здатності самостійно приймати рішення.

Наведено випадок пухлини підшлункової залози, який супроводжувався механічною жовтяницею. Проаналізовано джерела літератури з даного захворювання.

Мета дослідження - проведення порівняльного аналізу і визначення інформативності доступних за умов сільської лікарської амбулаторії методів діагностики, формулювання алгоритм скринінгу і моніторингу артеріальної гіпертензії (АГ) у практиці сімейного лікаря. Обстежено 62 хворих на АГ II ст. У I групі діагностику АГ проведено доступними в умовах сільської лікарської амбулаторії (СЛА) методами, у II групі використовували референтні методи. Контрольну групу склали 30 осіб. Проведене загальноклінічне інструментальне та лабораторне обстеження. Інформативність доступних для СЛА методів визначено за показниками чутливості, специфічності та позитивної прогностичної цінності. тщесерце та глюкозо-толерантним тестом. Заключення: прості у виконанні, дешеві, рутинні методи при їх широкому використанні можуть бути інформативними щодо оцінки стану ССР та визначати прогноз перебігу недуги у хворих на АГ.

Остеохондропластична трахеобронхопатія (ОТ) - рідкісне хронічне захворювання дихальних шляхів, що характеризується розростанням хрящової і/або кісткової тканини у підслизовому шарі трахеї та великих бронхів із різним ступенем звуження їх просвіту. У зв'язку з пізнім розвитком клінічних проявів і значною складністю прижиттєвої діагностики, в значній частині випадків діагноз встановлюють лише посмертно. Мета дослідження - провести клінічне спостереження ОТ. Хворий Ш., 49 років, поступив у відділення диференційної діагностики обласного клінічного фтизіо-пульмонологічного центру для з'ясування причини тривалого кашлю і бронхообструктивного синдрому. За інформативним методом обстеження виявилася лише фібробронхоскопія (ФБС). На слизовій оболонці трахеї та правого головного бронха виявлено щільні горбикові утворення білого кольору. Проведено біопсію. Під час гістологічного дослідження встановлено, що субепітеліально наявні осередки петрифікованої хрящової тканини. Враховуючи дані обстежень, запідозрено ОТ. Дане захворювання протягом багатьох років перебігає доброякісно, на початкових стадіях і безсимптомно. Однак звуження і деформація просвіту трахеї та великих бронхів з атрофією епітелію викликає порушення виділення харкотиння, що сприяє розвитку інфекційно-запальних процесів у легеневій тканині. Хворі скаржаться на кашель, кровохаркання, задишку, біль у грудній клітці. Рентгенологічно в легенях можуть бути виявлені інфільтративні зміни. Показники функції зовнішнього дихання є в межах норми, або ж відповідають обструктивному типу порушень. За комп'ютерної томографії (КТ) ОГК та віртуальної бронхоскопії виявляють деформацію і звуження просвіту трахеї і великих бронхів за рахунок включень хрящової і кісткової щільності. Постановка остаточного діагнозу можлива тільки за результатами ФБС та гістологічного дослідження. Висновки: обізнаність з такою рідкісною патологією як ОТ має важливе значення, особливо у пацієнтів із хронічним кашлем. У разі відсутності специфічних клінічних і рентгенологічних змін КТ органів грудної клітки та ФБС із забором матеріалу для гістологічного дослідження має бути виконано для підтвердження діагнозу.

Підкреслено пріоритетність безперервної освіти (БО) у професійному розвитку і сучасній підготовці сімейного лікаря. Зазначено актуальні питання БО як стратегічного та перспективного напрямку розвитку післядипломної освіти. Акцентовано увагу на вплив безперервної освіти на професійний розвиток лікаря з позицій Всесвітньої федерації медичної освіти. Окреслено розвиток післядипломної освіти згідно концепції розвитку вищої медичної освіти України та Національної доктрини. Висвітлено основні тенденції навчання в Європі та Україні, ключові напрямки розвитку, перспективи та проблеми професійної освіти для сімейних лікарів. Зазначено характерні ознаки безперервної освіти, основні засоби та шляхи реалізації в межах післядипломної освіти. Акцентовано увагу медичної спільноти на проблематику безперервної освіти в Україні. Проаналізовано існуючу систему підготовки сімейного лікаря на кафедрі терапії і сімейної медицини післядипломної освіти та етапи організаційного підходу до навчання сімейних лікарів Прикарпаття. Визначено шляхи подолання проблем і наближення безперервної освіти до світових стандартів. Зроблено висновки, що знання, одержані протягом безперервної післядипломної освіти та лікарської діяльності, а також підвищення мотивації до постійного оновлення і здобуття практичних навичок, одержаних з досвідом, стануть фундаментом успішної роботи сімейного лікаря та вирішальним чинником розвитку сімейної медицини у цілому. На шляху до вдосконалення системи післядипломної професійної освіти в Україні та кафедри терапії і сімейної медицини є ще багато невирішених питань, тому є обов'язковим постійний пошук нових прогресивних методів підвищення професійної кваліфікації сімейних лікарів із залученням найновіших методів навчання та передових технологій з урахуванням особливостей системи охорони здоров'я в державі загалом і на Прикарпатті зокрема в період її реформування.

Проаналізовано нормативно-правові передумови створення і розвитку сімейної медицини в об'єднаних територіальних громадах (ОТГ). Висвітлено основні фінансові акценти надання первинної медичної допомоги. Представлено медичні заклади Івано-Франківської області, які залучені в ОТГ. Вивчено сучасний стан закладів первинної медичної допомоги в ОТГ та здійснено заходи щодо покращання медико-технічного оснащення і фінансовий розподіл медичної субвенції. Подано переваги та проблеми діяльності сімейної медицини громад. Встановлено позитивні зрушення щодо розвитку та матеріально-технічного забезпечення первинної ланки із залученням медичної субвенції в ОТГ. Децентралізація надасть змогу створити громади, які здатні взяти на себе відповідальність за свою розбудову, одержавши не лише додаткові повноваження, але й юридичні та фінансові можливості для їх реалізації. Саме це стане потужним імпульсом для відродження закладів первинної медико-санітарної допомоги і наблизить доступну медичну допомогу широкому колу населення області та країни загалом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-356

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз сучасного процесу реорганізації закладів охорони здоров'я об'єднаної територіальної громади (ОТГ) та розглянуто алгоритм створення центру первинної медико-санітарної допомоги. Вивчено нормативно-правові основи медичної реформи та аспектів діяльності системи первинної медичної допомоги ОТГ. Висвітлено сучасні підходи до організації пацієнт-орієнтованої моделі первинної медичної допомоги та здійснення заходів щодо покращання медико-технічного оснащення і фінансового розподілу кошторису. Встановлено, що створення центру первинної медико-санітарної допомоги у фінансово спроможних громадах надасть змогу повною мірою втілити пацієнт-орієнтовану модель із дотриманням напрямів розвитку і принципів надання первинної допомоги у сільській місцевості. Найоптимальнішим є чіткий розподіл праці між господарською частиною та лікувальною роботою. Перспективним є укладання договорів у межах міжмуніципального співробітництва та цивільно-правові відносини з лікарями загальної практики - сімейної медицини, які працюють на засадах фізичних осіб-підприємців.